Папілярна карцинома щитовидної залози

Джейсон Вассерман, доктор медичних наук, FRCPC
21 Лютого, 2024

Папілярна карцинома щитовидної залози (ПТЗ) є найпоширенішим типом раку щитовидної залози, на який припадає приблизно 80% усіх випадків раку щитовидної залози. Щитовидна залоза, життєво важливий орган у формі метелика, розташований на передній частині шиї, відіграє важливу роль у регуляції обмінних процесів в організмі. Термін «папілярний» у назві походить від появи ракових клітин під мікроскопом; більшість пухлин містять крихітні, схожі на пальці виступи, які називаються сосочками.

Ця стаття допоможе вам зрозуміти ваш діагноз і звіт про патологію папілярної карциноми щитовидної залози.

Які симптоми папілярної карциноми щитовидної залози?

Симптоми папілярної карциноми щитовидної залози можуть включати:

• Шишка або припухлість на шиї, яку ви можете побачити або відчути.
• Зміни голосу, як захриплість.
• Проблеми з ковтанням або диханням.

Що викликає папілярний рак щитовидної залози?

Що викликає папілярний рак щитовидної залози, до кінця не з’ясовано. Однак, здається, це включає в себе поєднання як генетичних змін, так і факторів ризику навколишнього середовища, таких як вплив іонізуючого випромінювання та вплив дієти. Цей вид раку також набагато частіше зустрічається у молодих жінок.

Як проводиться діагностика папілярної карциноми щитовидної залози?

Діагностика папілярної карциноми щитовидної залози зазвичай починається з візиту до лікаря, який може обмацати вашу шию на наявність незвичайних утворень. Якщо вони виявлять щось підозріле, вони можуть призначити ультразвукове дослідження, яке використовує звукові хвилі для створення зображення вашої щитовидної залози. Це допомагає їм побачити, чи є вузлики (грудки), які потребують ближчого огляду.

Однак золотим стандартом діагностики папілярної карциноми щитовидної залози є a тонкоголкова аспіраційна біопсія (FNAB). Це передбачає використання дуже тонкої голки для взяття невеликого зразка тканини з вузлика. Потім зразок досліджують під мікроскопом, щоб перевірити наявність ракових клітин. Після постановки діагнозу лікар може порекомендувати операцію з видалення частини або всієї щитовидної залози.

Варіанти папілярної карциноми щитовидної залози

Не всі папілярні карциноми щитовидної залози однакові. У патології термін «варіант» стосується підтипів папілярної карциноми щитовидної залози, які відрізняються зовнішнім виглядом під мікроскопом, поведінкою та іноді реакцією на лікування. Деякі варіанти ростуть дуже повільно та з меншою ймовірністю поширюються, тоді як інші можуть бути більш агресивними.

Розуміння конкретного варіанту папілярної карциноми щитовидної залози у людини має вирішальне значення з кількох причин. Це допомагає лікарям передбачити, як може поводитися рак, вибрати найкращий план лікування та надати найточнішу інформацію про прогноз. По суті, знання варіанту дає більш чітку картину того, чого очікувати та як з цим боротися. У наступних розділах представлено огляд найпоширеніших варіантів папілярної карциноми щитовидної залози.

Класичний варіант

Класичний варіант є найпоширенішим типом папілярної карциноми щитовидної залози, тому його також називають звичайним варіантом. Пухлина складається з багатьох пальцеподібних виступів тканини, які називаються сосочки. Пухлинні клітини з цього варіанту зазвичай поширюються на лімфатичні вузли в шию.

Інфільтративно-фолікулярний варіант

Інфільтративний фолікулярний варіант є ще одним поширеним типом папілярної карциноми щитовидної залози. Пухлинні клітини в цьому варіанті ростуть у невеликих кільцевих групах, які називаються фолікулами, які можуть виглядати дуже схожими на звичайні фолікули в щитовидній залозі. На відміну від інвазивний інкапсульований фолікулярний варіант папілярної карциноми щитовидної залози, інфільтративний фолікулярний варіант не оточений тонким шаром тканини, який називається a капсула пухлини.

Варіант високої клітини

Висококлітинний варіант папілярної карциноми щитовидної залози – це агресивна пухлина, яка зазвичай поширюється за межі щитовидної залози та лімфатичні вузли. Щоб поставити діагноз висококлітинного варіанту, клітини пухлини повинні бути щонайменше в 3 рази вищими за їхню ширину. Цей тип пухлини частіше зустрічається у літніх людей і дуже рідко спостерігається у дітей.

Варіант наконечника

Варіант папілярної карциноми щитовидної залози з нігтями — це агресивна пухлина, яка зазвичай поширюється за межі щитовидної залози. лімфатичні вузлиі віддалені частини тіла, наприклад кістки. Варіант стрижневого нігтя складається з пухлинних клітин, які, здається, звисають з поверхні сосочків усередині пухлини.

Солідний/трабекулярний варіант

Солідний/трабекулярний варіант папілярної карциноми щитовидної залози — це агресивна пухлина, яка, швидше за все, поширюється на віддалені частини тіла, наприклад легені. Пухлинні клітини в солідному/трабекулярному варіанті ростуть великими групами або довгими ланцюгами. Патологоанатоми описують ці форми росту як солідні або трабекулярні.

Онкоцитарний варіант

Пухлинні клітини при онкоцитарному варіанті папілярної карциноми щитовидної залози називаються онкоцитарний оскільки вони більші за звичайні клітини і виглядають яскраво-рожевими під мікроскопом. Прогноз при онкоцитарному варіанті папілярної карциноми щитовидної залози схожий з класичним варіантом.

Дифузний склерозуючий варіант

Дифузний склерозуючий варіант папілярної карциноми щитовидної залози частіше зустрічається у дітей і молодих людей. Це, ймовірно, зачіпає обидві сторони (праву та ліву частки) щитовидної залози, на відміну від інших типів пухлин, які часто охоплюють лише одну сторону. У порівнянні з класичним варіантом пухлинні клітини при дифузному склерозуючому варіанті частіше поширюються за межі щитовидної залози і у віддалені частини тіла.

Стовпчастий варіант

Стовпчастий варіант — це рідкісний, але агресивний тип папілярної карциноми щитовидної залози, який зазвичай поширюється на лімфатичні вузли та інші частини тіла. Стовпчастий варіант складається з клітин пухлини, які вищі за ширину, і клітини перекриваються таким чином, що патологоанатоми описують як «псевдостратифіковані».

Генетичні зміни, пов'язані з папілярною карциномою щитовидної залози

Папілярна карцинома щитовидної залози, як і багато видів раку, часто включає зміни в ДНК клітин щитовидної залози. Ці зміни дозволяють клітинам рости швидше та під меншим контролем, ніж звичайні клітини.

Деякі поширені генетичні зміни, пов’язані з цим типом раку, включають:

• Мутації BRAF: Ген BRAF виробляє білок, який є частиною сигнального шляху, відомого як MAPK, який допомагає регулювати ріст і поділ клітин. Мутація (зміна) в гені BRAF, зокрема мутація BRAF V600E, призводить до аномальної версії білка BRAF, який завжди активний. Ця постійна активність спонукає клітини щитовидної залози до неконтрольованого росту та поділу, що призводить до раку. Мутації BRAF є одними з найпоширеніших генетичних змін, які спостерігаються при папілярній карциномі щитовидної залози, і пов’язані з більш агресивними формами захворювання.
• Перегрупування RET/PTC: RET — це ген, який кодує тип рецепторного білка на поверхні клітин, який бере участь у сигналах клітинного росту. У папілярній карциномі щитовидної залози частини гена RET можуть аномально з’єднуватися (перебудовуватися) з частинами інших генів, створюючи злиті гени, які називаються перебудовами RET/PTC. Ці перебудови виробляють аномальні білки, які можуть активувати сигнальні шляхи, такі як MAPK, навіть без нормальних зовнішніх сигналів, які зазвичай запускають процес, що призводить до неконтрольованого росту клітин і раку.
• мутації RAS: Гени RAS (KRAS, NRAS, HRAS) виробляють білки, важливі для регуляції поділу, росту та смерті клітин. Після мутації білки RAS можуть стати постійно активними, постійно змушуючи клітини рости та ділитися. Цей нерегульований ріст клітин може призвести до утворення пухлин. Мутації RAS зустрічаються в різних видах раку, включаючи деякі випадки папілярної карциноми щитовидної залози, і можуть сприяти як ініціації, так і прогресуванню захворювання.

Розмір пухлини

Після повного видалення пухлини її вимірюють. Пухлина зазвичай вимірюється в трьох вимірах, але у вашому звіті описано лише найбільший розмір. Наприклад, якщо пухлина має розміри 4.0 см на 2.0 см на 1.5 см, у вашому звіті буде описано пухлину як 4.0 см. Розмір пухлини важливий для папілярної карциноми щитовидної залози, оскільки він використовується для визначення патологічної стадії пухлини (pT), а також оскільки більші пухлини мають більшу ймовірність поширитися на інші частини тіла, наприклад лімфатичні вузли.

Мультифокальні пухлини

Нерідко в одній щитовидній залозі виявляють більше однієї пухлини. Мультифокальний - це слово, яке патологоанатоми використовують для опису виявлення більш ніж однієї пухлини одного типу (варіанту) у щитовидній залозі. При виявленні різних типів (варіантів) папілярної карциноми щитовидної залози кожна пухлина буде описана окремо у вашому звіті. Якщо виявлено більше однієї пухлини, для визначення патологічної стадії пухлини (pT) використовується лише найбільша пухлина

Екстратиреоїдне розширення

Екстратиреоїдне розширення означає, що пухлинні клітини поширилися за межі щитовидної залози в навколишні тканини. Патологоанатоми поділяють екстратиреоїдні розширення на два типи:

• Мікроскопічне екстратиреоїдне розширення – Пухлинні клітини за межами щитовидної залози можна було побачити лише після дослідження пухлини під мікроскопом. Цей тип екстратиреоїдного розширення не пов'язаний з гіршим прогноз і це не змінює патологічну стадію пухлини (pT).
• Велике (макроскопічне) екстратиреоїдне розширення – Можна було побачити, як пухлина поширюється на навколишні тканини без використання мікроскопа. Цей тип екстратиреоїдного розширення може спостерігати ваш лікар під час операції або асистент патологоанатома, який виконує груба експертиза тканини відправляють на патологію. Цей тип екстратиреоїдного розширення важливий, оскільки ці пухлини з більшою ймовірністю поширюються на інші частини тіла. Велике екстратиреоїдне розширення також підвищує стадію патологічної пухлини (pT) до pT3b.

Судинна інвазія (ангіоінвазія)

Судинна інвазія, також відома як ангіоінвазія, — це поширення пухлинних клітин у кровоносну судину. Коли пухлинні клітини вторгаються в кровоносні судини, вони мають потенціал переміщатися через кровотік до інших частин тіла, процес, відомий як метастази. З цієї причини судинна інвазія є важливою, оскільки вона вказує на більш агресивну форму раку. Більшість звітів описуватимуть судинну інвазію як негативну, якщо пухлинні клітини не видно всередині кровоносної судини, або позитивну, якщо пухлинні клітини видно всередині принаймні однієї кровоносної судини.

Лімфатична інвазія

​Лімфатична інвазія означає, що пухлинні клітини видно всередині лімфатичних каналів, невеликих порожнистих трубок, які забезпечують потік рідини під назвою лімфа від тканин до імунних органів, які називаються лімфатичні вузли. Лімфатична інвазія важлива, оскільки вона підвищує ризик поширення пухлинних клітин через лімфатичну систему до лімфатичні вузли. Якщо спостерігається лімфатична інвазія, це буде вважатися позитивним. Якщо лімфатичної інвазії не видно, це буде названо негативним.

Поля

У патології край відноситься до краю тканини, видаленого під час операції на пухлині. Статус краю у звіті про патологію важливий, оскільки він вказує на те, чи була видалена вся пухлина, чи залишилася частина. Ця інформація допомагає визначити необхідність подальшого лікування.

Патологоанатоми досліджують краї, щоб перевірити наявність пухлинних клітин на краю зрізу тканини. Позитивний край, де виявлені пухлинні клітини, свідчить про те, що деякі пухлинні клітини можуть залишитися в організмі. Навпаки, негативний край без пухлинних клітин на краю свідчить про повне видалення пухлини. Деякі звіти також вимірюють відстань між найближчими пухлинними клітинами та краєм, навіть якщо всі краї негативні.

Лімфатичні вузли

Лімфатичні вузли це маленькі імунні органи, розташовані по всьому тілу. Ракові клітини можуть поширюватися з пухлини в лімфатичні вузли через дрібні лімфатичні судини. З цієї причини лімфатичні вузли зазвичай видаляють і досліджують під мікроскопом для виявлення ракових клітин. Переміщення ракових клітин з пухлини в іншу частину тіла, наприклад лімфатичний вузол, називається a метастази.

Ракові клітини, як правило, спочатку поширюються на лімфатичні вузли, розташовані поблизу пухлини, хоча також можуть бути залучені лімфатичні вузли, розташовані далеко від пухлини. З цієї причини перші видалені лімфатичні вузли зазвичай знаходяться поблизу пухлини. Лімфатичні вузли, розташовані далі від пухлини, зазвичай видаляють, лише якщо вони збільшені та є сильна клінічна підозра на наявність ракових клітин у лімфатичному вузлі.

Розсічення шиї - це хірургічна процедура, яка виконується для видалення лімфатичні вузли від шиї. Видалені лімфатичні вузли зазвичай походять з різних ділянок шиї, і кожна ділянка називається рівнем. Рівні на шиї включають 1, 2, 3, 4 і 5. У вашому звіті про патологію часто буде описано, скільки лімфатичних вузлів було виявлено на кожному рівні, надісланому на дослідження. Лімфатичні вузли на тому ж боці, що й пухлина, називаються іпсилатеральними, тоді як ті, що знаходяться на протилежному боці пухлини, називаються контралатеральними.

Якщо будь-які лімфатичні вузли були видалені з вашого тіла, вони будуть досліджені під мікроскопом патологоанатомом, і результати цього дослідження будуть описані у вашому звіті. «Позитивний» означає, що в лімфатичному вузлі виявлено ракові клітини. «Негативний» означає, що ракових клітин не виявлено. Якщо ракові клітини виявлені в лімфатичному вузлі, розмір найбільшої групи ракових клітин (часто описується як «вогнище» або «відкладення») також може бути включено у ваш звіт. Екстранодальне розширення означає, що пухлинні клітини прорвали капсулу на зовнішній стороні лімфатичного вузла та поширилися в навколишні тканини.

Обстеження лімфатичних вузлів важливо з двох причин. По-перше, ця інформація визначає стадію патологічного вузла (pN). По-друге, виявлення ракових клітин у лімфатичному вузлі підвищує ризик виявлення ракових клітин в інших частинах тіла в майбутньому. У результаті ваш лікар використовуватиме цю інформацію, коли вирішуватиме, чи потрібне додаткове лікування, таке як радіоактивний йод, хіміотерапія, променева терапія чи імунотерапія.

Патологічна стадія (pTNM)

Патологічну стадію папілярної карциноми щитовидної залози можна визначити лише після хірургічного видалення всієї пухлини та її дослідження під мікроскопом патологоанатомом. Стадія поділяється на три частини: стадія пухлини (pT), яка описує пухлину, стадія вузла (pN), яка описує будь-яку лімфатичні вузли досліджено та метастатична стадія (pM), яка описує пухлинні клітини, які поширилися на інші частини тіла. Більшість звітів про патологію включатиме інформацію про пухлину та вузлові стадії. Загальна стадія патології важлива, оскільки вона допомагає вашому лікарю визначити найкращий план лікування та передбачити перспективи одужання.

Стадія пухлини (pT)

• T0: Немає ознак первинної пухлини.
• T1: Пухлина має розмір 2 см (приблизно 0.8 дюйма) або менше у своєму найбільшому розмірі та обмежена щитовидною залозою.
  • T1a: пухлина має розмір 1 см (приблизно 0.4 дюйма) або менше.
  • T1b: пухлина більше 1 см, але не більше 2 см.
• T2: Пухлина більша за 2 см, але не більша за 4 см (приблизно 1.6 дюйма) і все ще знаходиться всередині щитовидної залози.
• T3: пухлина більше 4 см або має мінімальне поширення за межі щитовидної залози.
  • T3a: пухлина більше 4 см, але все ще обмежена щитовидною залозою.
  • T3b: Пухлина демонструє велике екстратиреоїдне розширення (вона поширилася на м’язи за межами щитовидної залози).
• T4: Це вказує на пізню стадію захворювання.
  • T4a: Пухлина виходить за межі капсули щитовидної залози, вражаючи підшкірні м’які тканини, гортань (голосову зв’язку), трахею (трахею), стравохід (харчову трубу) або поворотний гортанний нерв (нерв, який контролює голосову систему).
  • T4b: Пухлина вражає превертебральний простір (область перед хребтом) і охоплює сонну артерію або судини середостіння (великі кровоносні судини).

Вузлова стадія (pN)

• N0: немає метастазів у регіональні лімфатичні вузли (рак не поширився на сусідні лімфатичні вузли).
• N1: Є метастази в регіонарні лімфатичні вузли (біля щитовидної залози).
  • N1a: Метастази обмежені лімфатичними вузлами навколо щитовидної залози (претрахеальні, паратрахеальні, преларингеальні/дельфійські та/або перитиреоїдні лімфатичні вузли).
  • N1b: Метастази в інші шийні (шиї) або верхні середостінні лімфатичні вузли (лімфатичні вузли у верхній частині грудей).

Інші корисні ресурси

Американська тиреоїдна асоціація (ATA)

Американське товариство раку

Дізнайтеся більше про патологію

Атлас патології