Дисплазія

Дисплазія відноситься до аномального росту або розвитку клітин всередині тканин або органів. Це термін, який використовується в патології для опису клітин, які виглядають аномальними під мікроскопом, але не є раковими. Ці аномальні клітини можуть бути ознакою ранніх змін, які можуть призвести до раку, але дисплазія сама по собі не є раком. Це вказує на безладний, але нераковий ріст клітин, коли клітини ще не вторглися в сусідні тканини або не поширилися на інші частини тіла.

Що викликає дисплазію?

Дисплазія викликається змінами в генах клітин, які можуть бути спровоковані різними факторами, в тому числі хронічне запалення, тривала гормональна стимуляція, інфікування вірусом, наприклад вірус папіломи людини (ВПЛ), або вплив шкідливих речовин, таких як тютюновий дим або ультрафіолетове світло. Ці генетичні зміни впливають на те, як клітини ростуть, діляться та організовуються, що призводить до аномального вигляду клітин.

Дисплазія та ступінь

Патологоанатоми використовують різні системи для поділу дисплазій на категорії, які називаються сортів. Найпоширеніша система використовує два оцінки – низький рівень та висока оцінка. У деяких частинах тіла дисплазія поділяється на три ступені – легку, середню та важку. Дисплазія низького ступеня або легкого ступеня означає, що клітини лише незначно відхилені, тоді як дисплазія високого ступеня або середнього або важкого ступеня вказує на те, що клітини є дуже ненормальними та більше схожі на ракові клітини.

Ступінь дисплазії важливий, оскільки він допомагає лікарям оцінити, наскільки серйозним є стан, і визначити найкращий план лікування. Оцінка відображає, наскільки клітини змінилися в порівнянні зі своїм нормальним здоровим станом. Ось чому оцінка має значення:

1. Ризик прогресування до раку: чим вищий ступінь дисплазії, тим більший ризик того, що ці аномальні клітини можуть зрештою трансформуватися в рак. Високий ступінь або важка дисплазія ближче до раку на клітинному рівні та іноді вважається передраковим станом, тобто має більшу ймовірність перетворення на рак, якщо її не лікувати.
2. Рішення щодо лікування: Ступінь дисплазії може вплинути на тип лікування, який рекомендує лікар. Дисплазія низького ступеня або легкої дисплазії може вимагати лише регулярного моніторингу, щоб побачити, чи вона прогресує, тоді як дисплазія високого ступеня або важка може потребувати більш агресивного лікування, наприклад хірургічного втручання чи інших втручань, щоб видалити аномальні клітини та зменшити ризик раку.
3. Моніторинг і супроводження: Знання ступеня дисплазії допомагає спланувати, наскільки ретельно потрібно спостерігати за людиною. Наприклад, особа з дисплазією низького ступеня або легкої дисплазії може потребувати менш частих контрольних тестів порівняно з людиною з високою або важкою дисплазією, якій можуть знадобитися більш регулярні перевірки, щоб переконатися, що стан не погіршується.

Про цю статтю

Лікарі написали цю статтю, щоб допомогти вам прочитати та зрозуміти ваш звіт про патологію. Зв'яжіться з нами з будь-якими запитаннями щодо цієї статті або вашого звіту про патологію. Прочитайте цю статтю для більш загального ознайомлення з частинами типового звіту про патологію.

Інші корисні ресурси

Атлас патології