Недрібноклітинна карцинома

Недрібноклітинна карцинома - це термін, який використовується для опису групи ракових захворювань, що складаються з великих клітин. Цей термін зазвичай застосовується до раку, який починається в легенях, однак іноді він використовується для раку, який починається в інших частинах тіла. Раки цієї групи складають приблизно 85% усіх випадків раку легенів і характеризуються більш повільними темпами росту та поширення порівняно з дрібноклітинний рак. Ця категорія має вирішальне значення для визначення найбільш відповідного підходу до лікування.

Види недрібноклітинного раку

Недрібноклітинний рак далі поділяється на кілька основних типів, заснованих на типі клітин, з яких походить рак, і тому, як ракові клітини виглядають при дослідженні під мікроскопом.

Найпоширенішими типами недрібноклітинної карциноми є:

• Аденокарцинома: Аденокарцинома є найпоширенішою формою раку легенів, особливо серед некурців. Він виникає в клітинах альвеол (крихітних повітряних мішечків у легенях, де кисень обмінюється на вуглекислий газ у крові).
• Плоскоклітинний рак: Плоскоклітинний рак починається в сквамозні клітини, які є плоскими клітинами, що вистилають дихальні шляхи в легенях. Це часто пов’язано з історією куріння і, як правило, виявляється в центральній частині легенів.
• Великоклітинний рак: Крупноклітинний рак включає рак легенів, який не вписується в інші категорії, часто через те, що ракові клітини великі та здаються ненормальними під мікроскопом. Великоклітинний рак може швидко рости та поширюватися, що ускладнює лікування.

Як ставиться цей діагноз?

Діагностика недрібноклітинної карциноми зазвичай передбачає поєднання клінічної оцінки, візуалізаційних досліджень і патологічної оцінки:

• Візуалізаційні дослідження: рентген грудної клітки, КТ, ПЕТ та МРТ використовуються для виявлення аномалій легень, оцінки розміру та розташування пухлин і перевірки на наявність метастази (поширення раку на інші частини тіла).
• Біопсія: А біопсія необхідний для підтвердження діагнозу недрібноклітинного раку. Зразки тканин можна отримати за допомогою різних методів, таких як бронхоскопія, тонкоголкова аспіраційна біопсія (FNAB), або хірургічна біопсія. Потім патологоанатом досліджує ці зразки під мікроскопом, щоб визначити конкретний тип раку.
• Молекулярне тестування: на додаток до гістологічної діагностики, молекулярне тестування пухлинної тканини може бути виконано для виявлення специфічних генних мутацій, перебудов або експресії білка. Ця інформація може допомогти скерувати цільову терапію та передбачити відповідь на певне лікування.
• Визначення стадії: після діагностики недрібноклітинної карциноми проводяться додаткові тести для визначення стадії раку, що має вирішальне значення для планування лікування. Визначення стадії включає оцінку розміру пухлини, ураження лімфатичних вузлів і чи поширився рак на віддалені органи.

Дізнайтеся більше про патологію

Атлас патології